Березень 2022 року… В один з таких днів, на порозі нашого ЦНАПу з’явилось маленьке диво – блакитноока дівчинка Настуня. За свій короткий вік (а їй на той момент виповнився заледве рік), дитинка вже пережила весь жах війни. Обстріли, ракетні удари, термінова евакуація з рідного дому, з Миколаєва… Доля привела дівчинку з мамою Анею до нашого містечка, де знайшовши прихисток, та оговтавшись від пережитого, жінка розпочала пошуки роботи та дитячого садочка для донечки. Настуня не стала чекати, поки мама завершить розмову в приймальній міської ради, і почимчикувала мандрувати по коридору.
Щасливий випадок (адже всі дороги ведуть до ЦНАПу) завів дівчинку до нас, де за хвилину вже була її схвильована мама. Так розпочалась історія, довжиною в рік. Настуня та Аня стали нашими друзями. Всім ЦНАПівським колективом намагались підтримати цю сім’ю, яку жорстока війна позбавила можливості на щасливе та безтурботне життя. Цей рік для їхньої родини був дуже важким, так як за цей рік Аня втратила батька, який боровся з важкою недугою.
Наша Настуня росте розумною та життєрадісною дівчинкою, а її посмішка завжди нас тішить. Сьогодні проводжаємо наших дівчаток, які повертаються до рідного дому, до Миколаєва.
Щиро віримо в те, що в Ані та Настуні буде все гаразд. Впевнені, що тато дівчинки повернеться з війни, і зможе обійняти своїх красунечок. Знаємо, що колись ми обов’язково ще зустрінемось, під мирним небом МИРНОЇ УКРАЇНИ!!! Бажаємо світлих надій, упевненості у завтрашньому дні та доброї долі! Щасливої дороги, любі дівчатка!
