Додаток до рішення міської ради
від 17 травня 2016 року №4
РЕГЛАМЕНТ
Жовківської міської ради 7-го скликання
РОЗДІЛ І.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Міська рада - представницький орган місцевого самоврядування
  1. Жовківська міська рада (надалі - Рада) – представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади міста Жовкви і приймати від її імені рішення та здійснює в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.
  2. Регламент Ради (надалі - Регламент) встановлює порядок діяльності Ради, скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Ради, порядок проведення пленарних засідань Ради, порядок затвердження структури виконавчих та інших органів Ради, порядок їх формування, обрання та затвердження посадових осіб Ради, порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради, порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією і законами України. Регламент Жовківської міської ради має вищу юридичну силу щодо усіх інших рішень Ради з цих питань.
  3. Загальний склад Ради – 26 депутатів.
  4. Дотримання даного Регламенту є обов'язковим для всіх депутатів Ради, міського голови Жовкви (надалі – міський голова), органів Ради, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб.
Стаття 2. Місце проведення та мова ведення засідань Ради
  1. Рада проводить засідання у сесійній залі Ради (м. Жовква, пл. Вічева, 1) або в іншому місці, визначеному міським головою або секретарем міської ради (надалі – Секретар Ради).
  2. Засідання Ради можуть також проводитися в іншому місці за рішенням Ради, прийнятим на її засіданні більшістю депутатів від загального складу Ради у встановленому цим Регламентом порядку.
  3. Засідання Ради ведуться українською мовою.
  4. Промовець, що є іноземцем або особою без громадянства, який не володіє українською мовою, може виступати іншою мовою із забезпеченням у разі необхідності перекладу його виступу.
Стаття 3. Відкритість і гласність роботи Ради
  1. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій Ради є відкритими і гласними, крім випадків, встановлених законами України та цим Регламентом.
  2. Відкритість засідань Ради забезпечується шляхом забезпечення достатнього місця для громадян України, які бажають відвідати засідання ради.
  3. Гласність засідань Ради може забезпечуватись шляхом проведення у залі засідань фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також за рішенням Ради може здійснюватися транслювання засідань через гучномовці за межі будинку Ради, по радіо, телебаченню тощо.
  4. Гласність діяльності Ради також забезпечується через офіційне оприлюднення текстів проектів нормативно-правових рішень та прийнятих рішень Ради, висновків і рекомендацій постійних комісій, звітів тимчасових контрольних комісій шляхом обов’язкового розміщення на офіційному веб-сайті міської ради.
  5. Право члена територіальної громади бути присутніми на пленарному засіданні може бути обмежено відповідно до законодавства з метою обмеження протиправних дій із боку конкретної особи (вчинення ним бійки, хуліганських дій, поява у нетверезому стані, тощо).
 6. Відкритість та гласність діяльності Ради забезпечується відкритим заслуховуванням звітів Міського голови, керівників виконавчих та інших органів Ради, комунальних підприємств міста Жовкви один раз на рік із подальшим публікуванням таких звітів на офіційному веб-сайті Ради.
  7. Відкритість та гласність у діяльності Ради забезпечується також через стабільне функціонування офіційного веб-сайту Ради (http://zhovkva-rada.gov.ua). При функціонуванні веб-сайту Ради повинно бути забезпечено:
-розміщення діючої редакції Регламенту Ради;
-технічна можливість у будь-який час доби переглядати, поширювати, копіювати і     зберігати матеріали з офіційного веб-сайту Ради. При цьому має бути вказано дату розміщення інформації (матеріалів) на офіційному веб-сайті Ради;
-розміщення результатів голосувань Ради, в тому числі поіменних, протоколів засідань Ради та її органів (постійних та інших комісій, виконавчого комітету, тощо);
-розміщення в порядку визначеному Законом України “Про доступ до публічної інформації” проектів нормативно-правових рішень Ради;
-розміщення інформації про Міського голову, його заступників, Секретаря Ради, депутатів, членів виконавчого комітету, керівників виконавчих органів, яка включатиме основні біографічні відомості, декларації про доходи, час і місце прийому, контакти для листування та телефонного зв’язку, дані про відвідування засідань Ради, її виконавчого комітету та засідань комісій Ради;
-розміщення інформації про роботу Ради, в т.ч. дату, місце і порядок денний засідання Ради та її органів;
Стаття 4. Публічність засідань Ради
  1. Усі засідання Ради, її виконкому та виконавчих органів є відкритими, окрім засідань чи розгляду окремих питань, закритий розгляд яких передбачених законом.
  2. Засідання тимчасових контрольних комісій можуть проводитись закрито у порядку визначеному законом.
Стаття 5. Встановлення Державного прапора України та прапора міста.
  1. На будинку Ради встановлено постійно піднятий Державний прапор України.
  2. На час пленарних засідань Ради у сесійному залі (іншому місці проведення пленарного засідання) встановлюються Державний прапор України та прапор міста.
РОЗДІЛ II.
ДЕПУТАТ РАДИ – ПРЕДСТАВНИК ІНТЕРЕСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. ОРГАНИ РАДИ
Стаття 6. Депутат та його права і обов'язки у Раді, її органах та виборчому окрузі
  1. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, Радою та її органами,  виконує їх доручення. У випадку порушення чинного законодавства та рішень ради про запобігання корупції, виявлення конфлікту інтересів, участі в корупційних діяннях або сприянню іншим особам, депутат місцевої ради притягується до відповідальності, позбавляється депутатського мандату.
  2. Депутат Ради зобов'язаний виконувати обов’язки, що покладені на нього діючим законодавством та даним Регламентом, в т.ч. брати участь у роботі Ради, роботі постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.
  3. Депутат Ради повинен виконувати свої обов'язки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
  4. Діяльність депутата висвітлюється на офіційному веб-сайті Ради шляхом розміщення інформації про депутатську діяльність; засоби зв’язку з депутатом; одержані нагороди, подяки і стягнення; відвідування пленарних засідань, засідань постійних і тимчасових комісій; результати персонального голосування тощо.
  5. Для забезпечення діяльності депутата та відшкодування видатків депутата (його помічників-консультантів), видатків діяльності постійних та тимчасових комісій Рада приймає окремі рішення.
  6. Депутат періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями. Інші процедурні моменти звітування депутата визначаються законодавством або окремим рішенням Ради.
  7. Депутат має право на депутатське звернення, яке оформлюється письмово і може надсилатись за вибором депутата через виконавчі органи Ради або самим депутатом. Депутатські звернення, що направляються через виконавчі органи Ради реєструються в окремому журналі вихідної кореспонденції. Виконавчі органи Ради контролюють отримання депутатських звернень адресатами та строки надання відповіді.
  8. Депутат має право на невідкладний прийом будь-якою посадовою особою Ради, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, що розташовані у місті. Таке право реалізується шляхом безумовної негайної зустрічі відповідної посадової особи та депутата. Здійснюючи таке право депутат повинен пред’явити посвідчення та повідомити про бажання зустрітись із посадовою особою в порядку невідкладного прийому згідно статі 14 закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Посадова особа, до якої з’явився депутат із вимогою невідкладного прийому, зобов’язана перервати усі заплановані справи (оголосити коротку перерву в нараді, перервати службові спілкування, розгляд документів, прийом громадян тощо) і негайно провести прийом депутата для заслуховування його вимог, заяв, скарг чи пропозицій. Депутати повинні використовувати право невідкладного прийому таким чином, щоб такий прийом був зумовлений нагальними та особливо важливими справами, тривав якомога оперативніше та не завдавав невиправданих утручань в роботу посадової особи. Посадові особи , що створили штучні перешкоди у реалізації права на невідкладний прийом підлягають притягненню до дисциплінарної відповідальності, а також за наявності достатніх підстав і кримінальній відповідальності за ст. 351 КК України.
  9. Депутат має право порушувати питання про недовіру посадовим особам органів місцевого самоврядування, голові, особам яких обирала рада або давала згоду на призначення. Це право реалізується через внесення відповідного проекту рішення в порядку визначеному Регламентом. Проект рішення повинен містити чіткі і послідовні мотиви недовіри (порушення Конституції або законів України, прав і свобод громадян, на забезпечення здійснення наданих йому повноважень, порушення норм моралі, професійної етики тощо). Проект рішення про недовіру розглядається на сесії Ради (в постійних комісіях та пленарному засіданні). Проект рішення про недовіру може бути обговорено на громадських слуханнях, що проводяться в порядку визначеному законом. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували депутати в кількості більше половини від загального складу Ради. Рішення про недовіру Міському голові підлягає оприлюдненню в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Ради.
  10. Депутат має право порушувати питання про розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування. Таке право реалізується депутатом через внесення відповідного мотивованого проекту рішення. Проект рішення розглядається на сесії Ради (в постійних комісіях та пленарному засіданні). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували депутати в кількості більше половини від загального складу Ради. Орган, щодо якого було прийнято рішення про розпуск, вважається розпущеним (ліквідованим, припиненим) із моменту набуття чинності відповідним рішенням Ради. Рішення щодо ініціювання звільнення посадових осіб місцевого самоврядування має наслідком початок усіх передбачених законом процедур для оформлення та проведення звільнення відповідної посадової особи. Рішення про розпуск органів Ради та/або звільнення посадових осіб місцевого самоврядування підлягає оприлюдненню в ЗМІ та на офіційному веб-сайті Ради. Рішення може бути обговорено на громадських слуханнях, що проводяться в порядку визначеному законом.
  11. Депутат має право вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні Ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних Раді, а також з питань, що віднесені до компетенції Ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території. Таке право реалізується через внесення письмової пропозиції депутата до секретаря Ради із зазначенням звіту та інформація якого органу чи посадової особи пропонується заслухати на пленарному засіданні Ради, також вказується предмет та обсяг звітування і причини такої необхідності. Письмова пропозиція депутата спрямовується до Секретаря Ради, який зобов’язаний підготувати на розгляд найближчої чергової сесії Ради проект рішення про заслуховування звіту чи інформації відповідного органу або посадової особи. Секретар Ради повідомляє відповідний орган або посадову особу про дату і час пленарного засідання, на розгляд якого винесено питання щодо звіту (інформації) цього органу (посадової особи), а також зазначає предмет і обсяг звітування (інформування). У відповідності до ч. 2 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, на вимогу Ради керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання Ради для подання інформації з питань, віднесених до відання Ради та її органів, відповіді на запити депутатів.
  12. Міська рада та її органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами, депутатськими групами та фракціями їх повноважень.Порядок організації та забезпечення роботи депутатів, депутатських груп та фракцій, (надання їм приміщень, зв'язку, оргтехніки тощо) визначаються Радою.
  13. Міська рада забезпечує депутатів, депутатські групи та фракції інформаційними матеріалами, організовує допомогу з правових питань, надає можливість ознайомитись з рішеннями ради, виконавчого комітету та розпорядженнями міського голови.
  14. Для проведення депутатами, депутатськими групами та фракціями прийому виборців можуть утворюватися громадські приймальні депутатських груп та фракцій міської ради. Порядок діяльності та кількість громадських приймалень депутатських груп та фракцій міської ради визначаються Положенням про громадські приймальні, яке затверджується рішенням Ради.
Стаття 7. Помічники-консультанти депутата Ради
  1. Депутат Ради може мати до п'яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.
  2. Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта депутата Ради, організацію їх роботи та розподіл обов'язків між ними здійснює особисто депутат Ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень.
  3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата Ради визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата Ради, яке затверджується Радою.
Стаття 8. Депутатські групи
  1. Депутати можуть об’єднуватись в депутатські групи для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень, за спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками. Членство депутата Ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень.
  2. Депутатська група створюється на установчому засіданні членів групи. Група повинна мати свою назву. Депутатська група може мати свою символіку та має право на розміщення такої символіки на робочих місцях депутатів, які входять до складу групи.
Стаття 9. Депутатські фракції
  1. Депутати мають право об’єднатись у депутатську фракцію. Депутатські фракції Ради формуються на партійній основі депутатами Ради.
  2. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Депутатська фракція повинна включати в себе не менш як трьох членів.
  3. Депутатська фракція створюється на установчому засіданні членів фракції. Депутатська фракція повинна мати свою назву та символіку. Діяльність депутатської фракції повинна відповідати ідеям та доктринам політичної сили, яку представляють депутати, що входять до складу фракції. Депутатська фракція зобов’язана використовувати символіку політичної сили, яку вона представляє та має право на розміщення такої символіки на робочих місцях депутатів, які входять до складу фракції.
Стаття 10. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій та груп
  1. Кожна депутатська фракція або група реєструється у секретаря Ради. Умовою реєстрації є надходження до секретаря Ради підписаного особисто кожним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції (групи), письмового повідомлення про сформування депутатської групи/фракції. У письмовому повідомленні зазначаються назва депутатської фракції (групи), її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції (групи), а також прізвища голови депутатської фракції (групи) та її членів. Депутатська фракція (група) зобов’язана інформувати Раду про виникнення змін у складі депутатської фракції (групи).
  2. Головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції (групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (групи) та її членів. Депутатська фракція та депутатська група вважаються створеними з моменту оголошення головуючим про це на пленарному засіданні Ради.
  3. Про вступ до депутатської фракції (групи) нових членів головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, що підписується головою депутатської фракції (групи) та новими членами фракції (групи).
  4. Про вихід депутатів з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмової заяви депутата, що виходить з фракції (групи).
  5. Про виключення депутата з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, підписаного головою депутатської фракції (групи).
Стаття 11. Права депутатських фракцій та груп
Депутатські групи та фракції мають права, передбачені чинним законодавством, в т.ч. на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного сесії Ради та на обов’язкове оголошення перерви у пленарному засіданні Ради перед голосуванням щодо будь-якого конкретного питання (пропозиції, поправки, доповнення), для проведення консультацій та узгодження позиції членів депутатської групи, фракції. Депутатські групи та фракції мають право на пропорційне представництво в постійних комісіях, що означає пропорціональне право на зайняття посад голів постійних комісій представниками депутатської групи та фракції.
Стаття 12. Комісії Ради
  1. У відповідності із вимогами Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” Рада утворює постійні та тимчасові контрольні комісії. Функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначається окремим положенням, яке затверджується Радою.
  2. Постійні комісії утворюються Радою. Постійна комісія діє у складі голови та членів комісії. Голова та члени постійної комісії обираються Радою. Всі інші питання роботи комісії, в т.ч. обрання заступника голови та секретаря, вирішуються відповідною постійною комісією самостійно. При обранні голів постійних комісій забезпечується реалізація права депутатських фракцій та груп на пропорційне представництво. Розподіл посад голів у конкретних постійних комісіях здійснюється за загальним консенсусом керівників депутатських груп та фракцій. У випадку недосягнення згоди проводиться жеребкування. Рівність депутатів в раді і запобігання корупційним небезпекам досягається зміною керівного складу постійних депутатських комісій ради.
  3. У складі Ради функціонують наступні постійні комісії:
- з питань бюджету, фінансів, інвестицій, соціально-економічного розвитку, планування, освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, соціального захисту населення, роботи з молоддю, міжнародної співпраці, зовнішньоекономічної діяльності та туризму;
- з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, антикорупційної політики та свободи слова;
- з питань регулювання земельних відносин,архітектури та будівництва;
- з питань комунального майна, житлово-комунального господарства, благоустрою, підприємництва, торгівлі, транспорту і зв’язку;
Персональний склад постійних комісій затверджується окремим рішенням Ради.
  4. Депутат (окрім Секретаря Ради) зобов’язаний увійти у склад однієї з постійних комісій, брати участь у її роботі. Відмова депутата від входження до постійної комісії та неприйняття участі в роботі постійної комісії є підставами для відкликання депутата. Депутат зобов’язаний письмово повідомити голову постійної комісії та секретаріат Ради про поважні причини відсутності на засіданнях комісії (з додаванням відповідних документів). У випадку відсутності такого повідомлення вважається, що депутат відсутній без поважних причин.
  5. Тимчасові контрольні комісії Ради є органами Ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд Ради. Рішення про утворення тимчасової контрольної комісії Ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Ради.
  6. Порядок діяльності тимчасової контрольної комісії та строк її повноважень визначаються рішенням Ради про створення такої комісії.
  7. За рішенням Ради можуть створюватись інші комісії у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Стаття 13. Порядок відкликання голів та членів постійних комісій
  1. Голова постійної комісії може бути у будь-який час відкликаний Радою. Вмотивовані пропозиції про відкликання голови постійної комісії Ради вносяться:
1.1. За рішенням відповідної постійної комісії Ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії);
1.2. За ініціативою не менш як третини депутатів від загальної кількості Ради;
1.3. За рішенням депутатської фракції (групи), членом якої був даний депутат, що обіймав посаду голови за пропорційним представництвом (у випадку припинення членства депутатська фракція (група) делегує іншого члена фракції (групи)) .
  2. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його компетенції. Рішення Ради про відкликання голови постійної комісії повинно містити відомості про причини відкликання.
  3. Голова постійної комісії вважається відкликаним у випадку прийняття про це рішення Ради, що приймається більшістю від загального складу Ради. Відкликаний голова постійної комісії стає членом цієї комісії, якщо ним не подано заяву про входження до іншої постійної комісії. Рада зобов’язана розглянути питання обрання нового голови постійної комісії та прийняти рішення.
  4. Питання про обрання депутата в іншу комісію можуть бути ініційовані за згоди конкретного депутата Міським головою, головою депутатської фракції (групи), до якої входить депутат, головою постійної комісії та самим депутатом. За рішенням Ради депутат може бути обраний в іншу постійну комісію. Рішення про внесення змін до складу постійної комісії приймається більшістю від загальної складу Ради.
  5. За рішенням ради депутат за його згодою може бути обраний в іншу постійну комісію. Питання про обрання депутата в іншу комісію можуть бути ініційовані головою депутатської фракції (групи), до якої входить депутат, головою постійної комісії  та самим депутатом.
Стаття 14. Лічильна комісія
  1. Лічильна комісія є робочим органом сесії Ради для поіменного (таємного) голосування, що обирається з числа депутатів Ради за пропозицією головуючого, депутатських фракцій (груп) та депутатів.
  2.  Лічильна комісія обирається Радою процедурним рішенням. До складу лічильної комісії мають право увійти представники кожної депутатської фракції (групи). Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.
  3. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито, крім випадків таємного голосування. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.
Стаття 15. Секретар Ради
  1. Секретар міської ради здійснює організаційне, інформаційне, аналітичне забезпечення діяльності Ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню Радою взаємодії з її виконавчими органами, здійснює контрольні функції, передбачені цим Регламентом.
Стаття 16. Виконавчі органи Ради
  1. Виконавчі органи Ради утворюються Радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених чинним законодавством.
  2. Виключною компетенцією Ради є утворення виконавчого комітету Ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск у встановленому законодавством порядку.
  3. В порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», за пропозицією Міського голови Рада затверджує структуру виконавчих органів Ради, загальну чисельність апарату Ради та її виконавчих органів.
  4. Кандидатури членів виконавчого комітету, заступників міського голови вносить на розгляд Ради Міський голова. Перед внесенням на розгляд Ради кандидатур заступників міського голови та членів виконавчого комітету, вони обговорюються у постійних комісіях і депутатських фракціях (групах), які готують щодо кандидатур мотивовані висновки і при необхідності роблять доповіді на пленарних засіданнях.
  5. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу виконавчого комітету, не пізніше як за 3 дні до свого засідання повинні отримати через секретаріат Ради інформаційні матеріали щодо цих кандидатур. Претенденти на посади заступників міського голови виступають на пленарному засіданні, відповідають на запитання та обговорюються на пленарному засіданні.
  6. В обговоренні кандидатур на посади заступників міського голови, членів виконкому можуть брати участь тільки депутати Ради.
  7. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком. Якщо запропонована Міським головою кандидатура (кандидатури) до складу виконавчого комітету не отримала підтримки необхідної більшості депутатів, Міський голова представляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове голосування.
  8. Виконавчі органи Ради підзвітні і підконтрольні Раді, здійснюють повноваження, які визначені чинним законодавством та окремим рішенням Ради про розмежування повноважень між виконавчими органами Ради.
  9. Після обрання виконавчого комітету та затвердження структури і загальної чисельності виконавчих органів Рада ухвалює Регламент діяльності виконавчого комітету.
РОЗДІЛ ІII.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ.ПРОВЕДЕННЯ ЧЕРГОВИХ ТА ПОЗАЧЕРГОВИХ СЕСІЙ РАДИ
Стаття 17. Сесійна форма роботи Ради
  1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради – це форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.
  2. Для автоматизації процесу проведення пленарних засідань сесій Ради може застосовуватись система електронного голосування.
Стаття 18. Перше пленарне засідання Ради
  1. Перед початком першого пленарного засідання міська територіальна виборча комісія за участю працівників виконавчого комітету міської ради здійснює реєстрацію новообраних депутатів, які прибули для участі в пленарному засіданні.
  2. Перше пленарне засідання першої сесії новообраної міської ради відкриває голова міської територіальної виборчої комісії і веде його до моменту визнання повноважень депутатів міської ради нового скликання та новообраного міського голови, які виголошують присягу на вірність громаді.
  3. Голова міської територіальної виборчої комісії інформує міську раду про результати голосування і підсумки виборів депутатів та міського голови. Інформація голови міської територіальної виборчої комісії береться до уваги. Після оголошення інформації про результати і підсумки виборів депутатів міської ради та міського голови, Міський голова приступає до подальшого ведення пленарного засідання.
Стаття 19. Відкриття та закриття сесії Ради
  1. Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація депутатів особисто з підтвердженням своєї присутності власноручним підписом, та/або за допомогою електронної системи електронного голосування. Депутат зобов’язаний брати особисту участь в пленарному засіданні Ради. Депутат зобов’язаний письмово повідомити секретаря Ради про поважні причини відсутності на пленарному засіданні (з додаванням відповідних документів). У випадку відсутності такого повідомлення вважається, що депутат відсутній без поважних причин.
  2. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання. Після відкриття оголошується, яка кількість депутатів прибула на пленарне засідання, а також оголошуються прізвища відсутніх депутатів (кожного окремо), які не повідомили причини відсутності.
  3. При відкритті сесії і після закриття сесії виконується Державний гімн України. Усі присутні в залі пленарних засідань зобов’язані стояти під час виконання Держаного гімну України, присутні повинні співати гімн або зберігати тишу.
  4. Сесія закривається після розгляду усіх питань порядку денного, у тому числі шляхом перенесення розгляду окремих питань на наступну сесію Ради. Сесія не може бути закрита, якщо Рада не вичерпала порядок денний.
Стаття 20. Скликання чергових та позачергових сесій Ради
  1. Чергові сесії скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань земельних відносин та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць.
  2. Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніше як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії.
  3. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Ради, підписані ініціаторами у встановленому порядку, надсилаються Секретарю Ради з визначенням питань і з проектами документів, розгляд яких пропонується.
  4. Розпорядження про місце і час проведення та порядок денний пленарного засідання доводиться секретарем Ради до відома кожного депутата, зазвичай, у електронній формі (шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту депутата), або в інший можливий спосіб.
Стаття 21. Порядок денний сесії Ради
  1. Порядок денний сесії Ради формує Міський голова враховуючи:
1.1. пропозиції Секретаря Ради;
1.2. пропозиції депутатських фракцій (груп), постійних комісій, депутатів;
1.3. пропозиції виконавчого комітету, виконавчих органів ради;
1.4. пропозиції, внесені у порядку місцевих ініціатив та громадських слухань.
  2. Не рідше одного разу на рік до порядку денного обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:
2.1 про роботу виконавчого комітету та структурних підрозділів міської ради;
2.2 про виконання бюджету та рух коштів у позабюджетних фондах;
2.3 про роботу комунальних підприємств та рух коштів на їх рахунках.
2.4. про роботу постійних або тимчасових контрольних комісій та про виконання рішень і доручень Ради.
  3. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами статті 25 цього Регламенту.
Стаття 22. Суб'єкти права внесення пропозицій щодо питань на розгляд міської ради (ініціатори).
  1. Пропозиції щодо питань на розгляд Раді можуть вносити (ініціатори):
-загальні збори громадян (в порядку місцевої ініціативи або іншому визначеному законом порядку);
-міський голова;
-постійна комісія;
-депутат (депутати);
-депутатська група, фракція;
-виконавчий комітет або виконавчий орган міської ради.
  2. Ініціатор внесення є Автором проекту рішення (незалежно від того хто технічно підготував проект). Ініціатор внесення має право на визначення (заміну) доповідача (доповідати самостійно, або доручити на власний розсуд це будь-який іншій особі).
Стаття 23. Підготовка питань, що вносяться на розгляд Ради
  1. Підготовку питань, що вносяться на розгляд Ради організовує Секретар Ради та виконавчий орган міської ради.
  2. Проект рішення, що планується винести на розгляд Ради, подається Секретарю Ради у друкованій та електронній формах не пізніше як за 20 робочих днів до його розгляду на пленарному засіданні з метою прийняття, крім обумовлених Регламентом випадків термінового розгляду питань.
  3. У випадку, якщо проектом рішення пропонується скасувати існуюче рішення Ради до проекту рішення додається копія такого рішення Ради.
  Авторам або доповідачам проектів рішень, що стосуються земельних питань, при розгляді даних питань на засіданні постійної комісії та сесії міської ради необхідно мати інформаційні та графічні матеріали.
  4. Друкований примірник проекту рішення повинен мати такі реквізити: на лицевій стороні бланку рішення Ради – назва рішення, нижче – текст проекту рішення; перелік погоджувальних підписів (віз), а також – автор проекту. Примірники проектів рішень, які тиражуються для попереднього ознайомлення депутатами Ради, повинні містити помітку “Проект“.
  5. Текст проекту рішення повинен складатися з таких частин:
5.1. мотивуючої, в якій містяться посилання на закони та інші нормативні акти, обставини, якими викликана необхідність прийняття рішення;
5.2. резолютивної, в якій конкретно і чітко формуються рішення, виконавці поставленого завдання;
5.3 заключної, в якій вказана постійна комісія, на яку покладається контроль за виконанням рішення, а також вказівка про набуття чинності рішення у випадку більш пізнього набуття чинності та спосіб його оприлюднення.
  6. До проекту рішення додаються, при необхідності, висновки відповідних комісій Ради.
  7. Проект рішення повинен мати погоджувальні підписи (візи). Проект рішення після його реєстрації проходить візування в:
7.1. Секретаря Ради;
7.2. голів відповідних постійних комісій;
7.3. спеціаліста виконавчого органу чи інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання.
7.4. автора проекту;
7.5. юриста ради.
  8. Візування проекту рішення є обов'язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші (або тексті проекту рішення) у формі зауважень до проекту рішення або окремої думки. Суб’єкти внесення проектів рішення зобов’язані подавати проект рішення із погоджувальними підписами (візами), отримання погоджувальних підписів (віз) є обов’язком Автора проекту.
  9.  Друкування та розмноження проектів рішень та інших матеріалів сесії проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог Регламенту.
  10.  Не пізніше як за десять днів до відповідного пленарного засідання, а у виняткових випадках та у випадках, передбачених Регламентом, – не пізніше як за день до пленарного засідання секретарем Ради забезпечує можливість ознайомлення депутатами з проектами рішень, шляхом надання (надсилання на електронну пошту) копій проектів рішень та усіх додатків до них. Обґрунтовуючі матеріали, в т.ч. проекти Програм Ради, інші друковані матеріали (понад 5 аркушів) надсилаються секретарем Ради на електронну пошту депутатів, а у разі її відсутності чи особистого звернення депутата надаються у паперовому вигляді. Не пізніше двох днів до пленарного засідання секретар Ради передає депутату робочу теку пленарного засідання, яка повинна містити порядок денний засідання, проекти рішень та при необхідності додатки. За рішенням Ради тека паперових матеріалів пленарного засідання може бути замінена надсиланням повного пакету усіх сесійних матеріалів депутатам для використання їх у електронних пристроях (ноутбуках, планшетах, тощо). При цьому на пленарному засіданні повинен бути наданий кожному депутату порядок денний у паперовому вигляді.
  11.  Проекти нормативно-правових рішень розміщують на окремій сторінці офіційного веб-сайту Ради, де обов’язково зазначаються:
11.1. Дата реєстрації проекту рішення в Раді;
11.2. Назва проекту рішення;
11.3. Автори;
  Проекти рішень розміщаються відповідно до дати надходження.
Стаття 24. Попереднє обговорення проектів рішень
  1. Секретар Ради забезпечує попереднє обговорення постійними комісіями, проектів рішень з усіма додатками, що виносяться на розгляд Ради, із обов’язковим виконанням вимог Законів України „Про доступ до публічної інформації”, „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
  2. Забезпечується оприлюднення проектів нормативно-правових рішень на офіційному веб-сайті Ради.
  3. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення кінцевої редакції покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій Ради.
  4. Зауваження, висновки та пропозиції подаються у письмовій формі.
Стаття 25. Пленарні засідання Ради
  1. Пленарні засідання є складовою сесії Ради. При неможливості розглянути порядок денний протягом одного пленарного засідання, рішенням Ради розгляд питань порядку денного розбивається на два і більше пленарних засідання.
  2. На початку пленарного засідання Рада визначає порядок роботи. Пленарне засідання Ради відбувається в наступному порядку:
-реєстрація депутатів та повідомлення про відсутність;
-вступне слово головуючого про відкриття сесії Ради;
-заслуховування запитів, звернень, заяв
-затвердження порядку денного та регламенту роботи сесії;
-вирішення процедурних питань проведення сесії;
-обговорення питань порядку денного та голосування по них;
-розгляд питання порядку денного „Різне”;
-закриття сесії Ради.
  3. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради Міський голова. Якщо Міський голова не виконує цього, ці функції відповідно до чинного законодавства виконує Секретар Ради або обраний депутатами головуючий на засіданні. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання.
  4. Робочий день пленарних засідань Ради починається о 10 годині і триває до 18 години, з обідньою перервою з 14.00 до 15.00 години, а також протягом дня 15-ти хвилинні перерви через кожні 2 години роботи.
Стаття 26. Правомочність пленарних засідань Ради
  1. Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини від загального складу Ради (14 депутатів). Участь депутатів у пленарному засіданні визначається за їх підписами при реєстрації, а також при можливості системою електронного голосування, яка проводиться перед початком засідання. Дані щодо присутності оголошуються головуючим на початку засідання.
2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий за згодою голів фракцій (груп) може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або перенести проведення засідання на інший, встановлений ними день, але не більше, ніж на два тижні.
  3. У ході проведення пленарного засідання сесії Ради, у разі потреби, за процедурним рішенням Ради може проводитися перереєстрація депутатів за допомогою системи електронного голосування або іншим способом, визначеним окремим процедурним рішенням Ради.
Стаття 27. Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні Ради
  1. Головуючий на засіданні Ради:
1.1 відкриває, закриває та веде засідання, оголошує перерви у засіданнях Ради;
1.2 виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність письмових пропозицій та поправок;
1.3 інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;
1.4 організовує розгляд питань;
1.5 повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
1.6 надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця, називаючи ім’я, прізвище та посаду відповідної особи;
1.7 створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
1.8 ставить питання на голосування;
1.9 неухильно дотримується даного Регламенту та забезпечує його дотримання всіма присутніми на засіданні;
1.10 робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
1.11 вживає заходи для підтримання порядку на засіданні;
1.12 здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.
  2. Під час виступів на засіданні Ради головуючий не має права коментувати  чи давати оцінки щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.
  3. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам озвучення документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.
  4. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради або депутатською фракцією (групою), озвучення документів, пропозицій від комісії, фракції, групи здійснюється визначеним комісією доповідачем.
Стаття 28. Затвердження порядку денного і внесення до нього змін. Послідовність розгляду питань порядку денного
  1. Проект порядку денного оголошується головуючим на початку пленарного засідання Ради, він приймається за основу більшістю від присутніх на пленарному засіданні Ради. Пропозиції про зміни та доповнення до проекту порядку денного (виключення окремих питань, зміна черговості їх розгляду) ставляться головуючим на голосування у порядку їх надходження. Рішення по пропозиціях про зміни і доповнення до порядку денного ухвалюється більшістю від присутніх на пленарному засіданні.
  2. Порядок денний приймається в цілому більшістю депутатів від загального складу ради. В разі неприйняття порядку денного в цілому, головуючий проводить голосування по кожному пункту окремо.
  3. Питання порядку денного пленарного засідання розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.
  4. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє про назви і редакції проектів, документів (у тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.
  5. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається Радою.
  6. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування.
  7. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного пленарного засідання Ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності.
  8. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити лише за процедурним рішенням Ради. В ході пленарного засідання Рада має право повернутись до внесення змін до порядку денного, таке повернення здійснюється за процедурним рішенням Ради за пропозицією депутата, депутатської фракції (групи).
Стаття 29. Депутатський запит, депутатське запитання. Оголошення, заяви.
  1. Депутат має право на внесення депутатського запиту, депутатського запитання, проголошення заяви та оголошення в порядку, визначеному законодавством та даним Регламентом.
  2. Депутатський запит і депутатське запитання можуть вноситись в письмовій або усній формі. Депутатські запити, депутатські запитання, заяви і оголошення оголошуються депутатами на початку будь-якого пленарного засідання сесії. Кількість оголошуваних депутатами запитів, запитань, заяв та оголошень не обмежується, для їх проголошення депутату надається час тривалістю до 2 хвилин на кожен виступ. Депутатський запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання Ради.
  3. Після оголошення депутатського запиту, головуючий ставить такий запит на голосування. Запит вважається підтриманим у випадку, якщо за нього проголосувало більшість від загального складу Ради.
  4. Порядок розгляду депутатського запиту встановлюється чинним законодавством України. Загальний строк розгляду депутатських запитів – 10 календарних днів із моменту одержання запиту особою (особами), яким він адресований. При підтриманні депутатського запиту Рада може встановити менший або більший строк його розгляду. При відсутності в рішенні ради про підтримання депутатського запиту вказівки на строк розгляду, вважається, що радою встановлено загальний строк розгляду депутатських запитів. Скорочений строк розгляду депутатських запитів не повинен бути менше 5 календарних днів.
  5. При внесенні депутатського запитання строк його розгляду та надання відповіді встановлюються депутатом самостійно. Як правило відповіді на депутатські запитання мають бути надані до закінчення пленарного засідання.
  6. Депутат має право дати оцінку відповіді на свій запит. За результатами наданої на депутатський запит відповіді, може бути проведено обговорення, якщо про це проголосують не менш як ¼ присутніх на пленарному засіданні депутатів.
  7. Секретаріат Ради доводить текст запиту, запитання, оцінки до відповідного органу або посадової особи, до якого його скеровано.
  8. Депутатська фракція (група) мають право виступити із заявами та оголошеннями, для проголошення якої надається час тривалістю до 2 хвилин.
  9. За процедурним рішенням Ради, що ухвалене 1/3 присутніх на засіданні депутатів, промовцю може бути надана більша тривалість виступу, але не більше ніж 15 хв.
  10. Рішення Ради щодо заяв і оголошень не приймаються.
Стаття 30. Виступи, доповіді (співдоповіді), запитання
  1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни; пропозиції, поправки та запитання виголошуються, як правило, з місця.
  2. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської фракції (групи) чи постійної комісії Ради зазначає їх назву
  3. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючий пропонує записатись особам, які бажають поставити запитання доповідачу (співдоповідачам). Запитання доповідачам можуть ставити депутати та Міський голова. Запитання повинні бути чіткими, зрозумілими і, по можливості, короткими. Забороняється використовувати надане для запитання слово для здійснення виступу.
  4. Після закінчення запитань до доповідача (співдоповідачів), головуючий пропонує записатися особам, які бажають виступити з обговорюваного питання. На засіданні він може надати слово для виступу і у разі усного звернення депутата, якщо у цьому виникла потреба. Проголошення виступів здійснюється, як правило, з місця. Особам, які проголошують виступи, запитання не ставляться, зміст виступів не коментується.
  5. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості, встановленої для промовців. Головуючий на засіданні за погодженням з Радою може встановити іншу черговість виступаючих.
  6. Кожна з фракцій (груп) має гарантоване право на запитання доповідачу, а також на виступ уповноваженого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування. Головуючий на засіданні надає слово уповноваженим особам депутатських фракцій (груп) для висловлення узагальнених позицій фракції (групи).
  7. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання, надається слово для виступу. Окрім цього, депутати мають право на запитання та виступ з приводу внесеної пропозиції чи поправки.
  8. Депутату, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.
  9.  За процедурним рішенням Ради головуючий може також надати слово для виступу з обговорюваного питання:
-заступникам Міського голови, керівникам структурних підрозділів виконавчих органів Ради;
-особам, що присутні на засіданні.
  10. В обов’язковому порядку без ухвалення процедурного рішення Ради слово для виступу в обговоренні надається за їх проханням:
-представнику ініціативної групи, якою внесено на розгляд Ради проект рішення в порядку місцевої ініціативи;
-особі, уповноваженій для виступу громадськими слуханнями під час розгляду Радою пропозицій громадських слухань;
-представнику ініціативної групи при вирішенні питань про створення органів самоорганізації населення;
-головам об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, квартальних, вуличних, будинкових комітетів;
-головам батьківських комітетів навчальних закладів;
-почесним громадянам міста;
-народним депутатам України.
  11. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.
  12. Депутат, ім’я якого було згадано під час виступу, має право на беззаперечне проголошення репліки. Депутатська фракція (група), назва якої була згадана під час виступу, має беззаперечне право на виступ свого представника із реплікою.
Стаття 31. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради
  1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
  2. Депутат (крім головуючого, Секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представника від депутатської фракції (групи), доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не враховуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності за процедурним рішенням Ради, прийнятим без обговорення.
  3. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю.
  4. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.
Стаття 32. Тривалість виступів на пленарному засіданні
  1. Головуючий надає слово для виступу наступної тривалості:
-для доповіді – 10 хвилин;
-співдоповіді – 5 хвилин;
-заключного слова – 4 хвилини;
-тим, хто виступає в обговоренні – 3 хвилини;
-для повторних виступів (але не більше двох разів з одного питання), за процедурним рішенням ради – 2 хвилини;
-в обговоренні процедурою скороченого обговорення – 2 хвилини;
-для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень – 2 хвилини;
-для виступів запрошених осіб, заступників міського голови, керівників структурних підрозділів виконавчих органів Ради, за процедурним рішенням Ради, – до 3 хвилин;
-для виступів у “Різному“ – 4 хвилини;
-для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, запитань, внесення пропозицій і поправок – 2 хвилини;
-для надання пояснень депутату, який вважає, що виступаючий або головуючий неправильно тлумачать його слова або дії – 2 хвилини;
-для внесення депутатського запиту – 2 хвилини на кожен запит;
-для внесення депутатського запитання – 1 хвилина;
-для проголошення репліки – 1 хвилина.
  2. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень, триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний час.
Стаття 33. Перерви для узгодження позицій фракцій (груп)
Після обговорення питання порядку денного до початку голосування депутатська фракція (група) має беззаперечне право на перерву для узгодження позицій. Така перерва надається головуючим без прийняття процедурного рішення Ради тривалістю, про яку просить ініціатор, але не більше 20 хвилин. Перерва надається на вимогу голови (за його відсутності заступника голови) депутатської фракції (групи).
Стаття 34. Закінчення обговорення питань
  1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування, виголошуючи: «Переходимо до голосування. Чи є пропозиції щодо способу і порядку голосування».
  2. З моменту виголошення такого заклику головуючого, надавання слова заборонено, слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування.
  3. Якщо протягом 20 секунд не надійшло пропозицій щодо зміни способу і порядку голосування, головуючий закликає до голосування, виголошуючи заклик: «Голосуємо».
Стаття 35. Види та способи голосування
  1. Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом.
  2. Відкрите голосування здійснюється у відкритому режимі, в закритому режимі та режимі поіменного голосування.
  3. Відкрите голосування здійснюється:
- за допомогою системи електронного голосування з фіксацією результатів голосування, у тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного депутата або без такого (в закритому режимі);
- шляхом поіменного голосування. Поіменне голосування може здійснюватися шляхом оголошення позиції депутата (в ході голосування Секретар лічильної комісії оголошує в алфавітному порядку прізвища депутатів. Депутат, прізвище якого оголошено, заявляє про свою позицію “за”, “проти”, “утримався”).
Стаття 36. Таємне голосування
  1. Таємне голосування проводиться за рішенням Ради або у випадках прямо передбачених чинним законодавством України, шляхом заповнення бюлетенів та проведення подальшого підрахунку волевиявлення. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.
  2. Тимчасова лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:
2.1 час і місце проведення голосування;
2.2 порядок заповнення бюлетеня;
2.3 критерії визнання бюлетеня недійсним;
2.4 порядок організації голосування.
  3. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляються секретарем Ради за формою, підготовленою секретарем Ради і затвердженою процедурним рішенням Ради.
  4. Перед початком таємного голосування лічильна комісія обирає голову і секретаря:
4.1. Отримує від секретаря Ради складений в алфавітному порядку список всіх депутатів та бюлетені для таємного голосування.
4.2. Опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.
  5. Члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат розписується. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення; умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування. Депутату заборонено демонструвати зміст бюлетеня після його заповнення. Примушування депутатів до розкриття волевиявлення повинні бути попереджені і припинені лічильною комісією, а за необхідності мають бути сповіщені правоохоронні органи щодо кримінально-караного діяння передбаченого ст. 351 КК України.
  6. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів.
  7. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова комісії оголошує результати голосування. Протокол лічильної комісії затверджується Радою.
Стаття 37. Порядок голосування та прийняття рішення Ради
  1. Рішення Ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності:
-проект рішення ставиться на голосування за основу;
-після цього ставляться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту;
-проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, підтриманих більшістю депутатів від загального складу Ради.
  2. Головуючому заборонено ставити рішення на голосування в цілому без його попереднього голосування за основу, за відсутності мовчазної згоди Ради. Голосування за основу і в цілому можливе виключно у випадку, коли на заклик головуючого: „Чи можливо даний проект рішення поставити на голосування за основу і в цілому?”, не надійшло жодного заперечення депутатів.
  3. У випадку, якщо Рада прийняла рішення за основу, головуючий пропонує розглянути пропозиції та доповнення до тексту проекту рішення. Можливе прийняття рішення Ради спочатку по пунктах, розділах, а потім – в цілому.
  4. Усі пропозиції, поправки та доповнення ставляться на голосування окремо. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що не були відкликані. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається депутат, що ініціював внесення тексту. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх також на голосування.
  5. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших і решта на голосування не ставиться.
  6. Головуючий на засіданні може поставити на голосування Ради питання про відмову ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу приймається Радою без обговорення.
  7. Після голосування всіх пропозицій та поправок проект рішення голосується в цілому.
  8. Після голосування по всіх пропозиціях та поправках, у випадку виникнення необхідності, Рада може прийняти рішення про направлення проекту рішення разом із ухваленими поправками на доопрацювання у відповідну постійну комісію (комісії).
  9. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
  Депутат голосує особисто шляхом поіменного голосування або при можливості виключно персонально через систему електронного голосування. Забороняється передавати засіб для голосування іншим депутатам і відповідно голосувати декількома засобами, такі дії повинні бути попереджені і припинені лічильною комісією, а за необхідності мають бути сповіщені правоохоронні органи щодо кримінально-караного діяння передбаченого ст. 351 КК України.
  10. Депутат має право на одержання лише одного бюлетеня для таємного голосування і зобов’язаний не передавати його іншим особам.
  11. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.
  12. Проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. За пропозицією головуючого, Секретаря Ради, депутата, що підтримана процедурним рішенням Ради, проект рішення, пропозиція, доповнення чи зауваження до проекту рішення можуть бути поставлені на повторне голосування. В разі неприйняття рішення після повторного голосування – проект рішення, пропозиція, доповнення чи поправка вважаються відхиленими.
  13. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, негайно проводиться переголосування без обговорення. У випадку наявності заперечень про таке повторне голосування, дане питання вирішується за процедурним рішенням Ради.
  14. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.
  15. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Ради, спрямованих на одноразове відхилення від закріплених у Регламенті положень, здійснюється двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради.
  16. Результати голосування з будь-якого питання надаються на прохання депутата, Міського голови, його заступників, акредитованих на пленарному засіданні журналістів. Така інформація надається депутатам і Міському голові, а також на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Результати голосування з будь-якого питання із зазначенням персональної позиції кожного депутата розміщуються на офіційному веб-сайті ради у день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку. Результати голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.
Стаття 38. Рішення Ради
  1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативно-правові, ненормативні та інші акти у формі:
-рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки;
-доручення - рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії;
-звернення - рішення Ради, зверненого до суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
-заяви - рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань;
-процедурне рішення - рішення, прийняте Радою з процедурних питань.
  2. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради, крім випадків, передбачених законом. При встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування. Також депутат не має права відкликати свій голос після голосування.
  3. Не пізніше п’ятого дня з моменту прийняття Радою рішення Міський голова зобов’язаний підписати прийняте рішення або скористатись процедурою ветування (частина 4 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).
  4. Рішення Ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено Міським головою і внесено на повторний  розгляд Ради (процедура ветування) із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Про зупинення прийнятого Радою рішення Міський голова виносить розпорядження, у якому визначаються мотиви зупинення, обґрунтування зауважень та дата проведення повторного розгляду зупиненого рішення. Таке розпорядження повинно бути оприлюднено на офіційному сайті Ради разом із зупиненим рішенням Ради. Для розгляду зупиненого міським головою рішення Міським головою скликається позачергова сесія, яка повинна відбутись не пізніше 14 днів від моменту винесення Міським головою розпорядження про зупинення рішення Ради. Таке питання може бути розглянуто на черговій сесії, якщо дата проведення чергової сесії призначена не пізніше 14 днів із дня винесення Міським головою розпорядження про зупинення рішення Ради. Якщо Рада відхилила зауваження Міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального  складу Ради, воно набирає чинності і Міський голова зобов’язаний підписати текст прийнятого рішення негайно.
  5. Рішення Ради з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку. Рада не має права виносити рішення, що суперечать раніше прийнятим рішенням Ради індивідуальної дії, зокрема у випадку прийняття відмовного рішення Ради індивідуального характеру, відповідне питання може бути внесено на розгляд Ради після скасування попереднього відмовного рішення Ради в судовому порядку або не раніше, як через рік після прийняття відмовного рішення.
Стаття 39. Особливості розгляду питання порядку денного "Різне"
  1. Після розгляду основних питань порядку денного пленарного засідання Ради депутатам надається право виступити у "Різному", яке полягає у висловленні ними своїх думок, пропозицій, оголошень, заяв та позицій щодо роботи сесії, депутатської діяльності, роботи виконавчих органів Ради тощо.
  2. Якщо для розгляду питання, відпрацювання пропозицій щодо його вирішення або вживання відповідних заходів потрібен час, головуючий на пленарному засіданні дає протокольне доручення відповідній посадовій особі чи органу розглянути питання, вжити заходів і дати відповідь депутату індивідуально та у встановлений головуючим термін.
  3. Рішення з питань, обговорюваних у "Різному", не приймаються, голосування не проводиться.
Стаття 40. Окремі особливості підготовки та розгляду проекту бюджету
Порядок розробки, підготовки, розгляду та ухвалення проектів рішень щодо бюджету міста на наступний рік, внесення до нього змін, а також ухвалення пов’язаних із бюджетним процесом рішень проводиться у відповідності до Бюджетного кодексу України та чинного законодавства України.
Стаття 41. Рішення Ради з процедурних питань
  1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі - процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документального оформлення.
  2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення і заноситься до протоколу пленарного засідання Ради.
  3. Процедурними, зокрема, вважаються рішення щодо:
3.1. Затвердження порядку денного, внесення до нього змін (включення та виключення питань, зміну черговості розгляду питань), повернення до формування порядку денного;
3.2. Про повторне голосування та переголосування;
3.3. Про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради;
3.4. Про терміновість питань порядку денного;
3.5. Про відмову в поставленні на голосування пропозиції (поправки);
3.6. Про визначення способу проведення голосування;
3.7. Про утворення лічильної та редакційної комісій, затвердження їх складу та ухвалених ними рішень;
3.8. Про перерву у засіданні, продовження роботи під час встановленої Регламентом перерви, перенесення чи закриття засідання;
3.9. Про проведення додаткової реєстрації (перереєстрації) і спосіб перереєстрації;
3.10. Про надання додаткового часу для виступу;
3.11. Про зміну черговості виступів;
3.12. Про надання слова запрошеним на засідання та встановлення тривалості їх виступів;
3.13. Про форму бюлетеня для таємного голосування;
3.14. Про перерахунок голосів під час голосування;
3.15. Про взяття інформації лічильної комісії до відома;
3.16. Про обговорення відповіді на депутатський запит;
3.17. Про застосування заходів впливу за порушення вимог Регламенту та порушення правил поведінки на пленарному засіданні Ради, її органів.
  4. Процедурне рішення приймається, як правило, більшістю присутніх на засіданні Ради депутатів. Процедурні рішення вказані в п.п. 3.3., 3.5. цієї статті Регламенту ухвалюються 2/3 присутніх на засіданні депутатів, рішення вказані в п.п. 3.10., 3.14. цієї статті Регламенту ухвалюються 1/3 депутатів від загального складу Ради, рішення вказані в п. 3.9., 3.12. цієї статті Регламенту ухвалюються 1/3 присутніх на засіданні Ради депутатів, рішення вказані в п. 3.16. цієї статті Регламенту ухвалюються ¼ присутніх на засіданні Ради депутатів.
Стаття 42. Набрання чинності рішень Ради. Оприлюднення рішень Ради та результатів голосування
  1. Рішення Ради нормативно-правового характеру та інші акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший більш пізніший строк введення цих рішень у дію. Усі, без виключення, рішення Ради опубліковуються на офіційному веб-сайті Ради або в інший визначений у рішенні спосіб не пізніше як у 10-денний термін після їх прийняття. Якщо рішення Ради підлягають державній реєстрації в органах юстиції; такі акти набирають законної сили через 20 днів із дня їх державної реєстрації.
  2. На офіційному сайті Ради оприлюднюються для вільного доступу та поширення результати голосувань з питань порядку денного. Такі дані розміщуються секретарем Ради не пізніше наступного робочого дня після пленарного засідання.
  3. Контроль за оприлюдненням, реєстрацією і виконанням рішень Ради здійснює Секретар Ради.
Стаття 43. Протокол, фонограма пленарного засідання Ради
  1. Засідання Ради протоколюються секретарем Ради або секретарем сесії. У протоколі фіксуються:
-день, місце, початок і час закінчення засідання Ради, тривалість перерв;
-прізвище та ім'я головуючого на засіданні Ради та прізвища й імена присутніх депутатів (список присутніх на пленарному засіданні сесії Ради депутатів оформляється як додаток до протоколу);
-прізвища та імена присутніх на засіданні Ради запрошених членів територіальної громади та посадових осіб;
-питання порядку денного, винесені на розгляд (у вигляді окремого рішення), а також усі подання, питання і пропозиції та спосіб їх вирішення;
-перелік рішень та результати виборів посадових осіб Ради;
-зміни та доповнення до проектів рішень Ради, які враховуються при голосуванні;
-заяви щодо яких прозвучали вимоги про занесення їх до протоколу;
-рішення щодо дисциплінарного впливу та прізвища тих, до кого вони були вжиті;
-запити депутатів Ради та відповіді на них (як додатки до протоколу);
РОЗДІЛ IV.
ЕТИКА, ДИСЦИПІЛІНА, КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 44. Норми депутатської етики та дисципліна
  1. Депутат Ради, здійснюючи свої депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, в тому числі керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів Ради, громадян.
  2. Депутат несе персональну відповідальність за зміст своїх виступів, їх правдивість та етичність. У випадку визнання в судовому порядку дій депутата (в т.ч. проголошених ним заяв та виступів) такими, що порушують вимоги Конституції і законів України, такі дії депутата можуть стати підставою дострокового припинення його повноважень.
  3. Під час виконання депутатських повноважень, для Міського голови і депутата є  неприпустимим вживання образливих, неетичних, лайливих висловів по відношенню до громадян, окремих депутатів, депутатського корпусу в цілому, Ради, службовців місцевого самоврядування, тощо. Неприпустимими є критика депутата щодо його вибору при голосуванні з окремого питання, зловживання та спекуляції при коментуванні прийнятих чи відхилених радою рішень.
  4. Депутати, присутні на засіданні Ради, зобов'язані мати охайний зовнішній вигляд та посвідчення депутата.
  5. Під час пленарного засідання Міський голова, депутати, а також запрошені особи, присутні на засіданні члени територіальної громади міста та представники засобів масової інформації не повинні заважати виступаючим і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу, здійсненню голосування, підбиття його підсумків (вигуками, оплесками, вставанням, тощо). Під час пленарного засідання Міський голова, депутати, а також запрошені особи повинні вимкнути персональні засоби зв'язку або перевести їх у беззвучний режим. Запрошеним особам та представникам засобів масової інформації заборонено здійснювати та приймати телефонні дзвінки в залі проведення пленарного засідання під час тривання засідання.
  6. Вимоги поведінки, визначені у частині п’ятій цієї статті, застосовуються також під час проведення засідань постійних та тимчасових контрольних комісій Ради.
  7. Міський голова, депутати, інші присутні на пленарному засіданні Ради особи зобов’язані дотримуватись вимог даного Регламенту.
  8. Депутат ради зобов’язаний вживати всі можливі заходи щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у депутата ради він не має права брати участь у прийнятті рішення. Порядок врегулювання конфлікту інтересів визначається Законом України «Про запобігання корупції» та окремим рішенням ради.
Стаття 45. Заходи впливу за порушення вимог Регламенту
  1. За порушення вимог даного регламенту до порушника можуть застосовуватись наступні заходи впливу (стягнення):
1.1. Позбавлення права на продовження виступу та відключення мікрофону;
1.2. Позбавлення права виступу до закінчення пленарного засідання;
1.3. Видалення з зали пленарного засідання (зали роботи комісії) до закінчення засідання.
  2. Стягнення застосовуються за процедурним рішенням Ради (комісії) за пропозицією, внесеною головуючим або депутатом.
  3. Якщо головуючий на засіданні звертається до виступаючого чи присутнього, останній повинен негайно зупинити свій виступ чи припинити свої дії. У випадку не реагування виступаючого на звернення головуючого, головуючий може надати наказ відключити мікрофон і поставити на голосування питання про позбавлення права виступу. Якщо вказана пропозиція головуючого не буде підтримана процедурним рішенням ради, виступ промовця повинен бути продовженим із додаванням до часу виступу часу, який було використано для голосування з цього процедурного питання.
  4. До застосування стягнення з метою наведення порядку в залі засідань головуючий на пленарному засіданні Ради або головуючий на засіданні комісії може оголосити порушнику попередження та перервати його виступ. У випадку, якщо порушник не припинив вчинення порушення або вчинив порушення повторно, головуючий або депутат вносить пропозицію накласти на порушника стягнення та пропонує адекватний, на його думку, вид стягнення. Головуючий зобов’язаний поставити дану пропозицію на голосування для прийняття процедурного рішення Ради (процедурного рішення комісії).
  5. Пропуск депутатом протягом року більше половини пленарних засідань або засідань постійної комісії є підставою для внесення пропозиції про відкликання депутата. 
  6. Стягнення, передбачені п.п. 1.1., 1.2. цієї статті Регламенту, застосовуються до порушників за невиконання вимог ст.ст. 27 – 29 Регламенту, а також до порушників, що вчинили такі порушення на засіданнях постійної чи тимчасової контрольної комісій, в т.ч. виступає без дозволу, перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово тощо.
  7. Стягнення, передбачене п. 1.3. цієї статті Регламенту, застосовуються як крайній захід впливу на порушника за вчинення ним дій, які грубо порушують вимоги цього Регламенту, в т.ч. не реагування на вимоги головуючого, зухвале продовження вчинення порушення, непідкорення процедурним рішенням Ради щодо нього, вчинення лайки, бійки, знаходження в нетверезому стані. Порушник зобов’язаний самостійно покинути залу засідань. У випадку невиконання цієї вимоги видалення з зали доручається працівникам охорони, а при необхідності працівникам правоохоронних органів.
  8. Головуючий на засіданні зобов'язаний дотримуватись усіх норм та вимог, передбачених цим Регламентом. До головуючого на засіданні Ради (комісії) можуть бути застосовані стягнення, передбачені даним Регламентом. При цьому, головуючий не може ухилитись від поставлення на голосування питання про застосування до нього стягнення.
Стаття 46. Повнота та дійсність Регламенту
  1. Регламент Ради затверджується на пленарному засіданні Ради більшістю голосів від загального складу депутатів Ради.
  2. Даний Регламент регулює діяльність Ради та припиняє свою чинність з моменту ухвалення регламенту Жовківською міською радою наступного скликання.
  3. Контроль за дотриманням Регламенту покладається на Міського голову, Секретаря Ради, уповноважену постійну комісію. Під час пленарного засідання Ради контроль за дотриманням Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні.
  4. Зміни та доповнення до Регламенту можуть бути внесені на пленарному засіданні Ради у порядку, передбаченому цим Регламентом та діючим законодавством.

Секретар міської ради

Мазан Андрій