Версія для людей з вадами зору: Звичайна Чорно-біла Жовто-чорна | Розмір шрифту: +
Для детальнішого ознайомлення із питанням інклюзії, рекомендуємо пройти безкоштовні освітні курси на платформі Дія.Освіта. Особливо варто звернути увагу на наступні курси:

•Безбар’єрна грамотність - https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy 
•Держава без бар’єрів - https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-government 
•Вебдоступність - https://osvita.diia.gov.ua/courses/vebdostupnist 
•Інклюзивна молодіжна робота - https://osvita.diia.gov.ua/courses/inclusive-youth-work 
•Ґендерна рівність та соціальна інклюзія в комунікаціях - https://osvita.diia.gov.ua/courses/gender-equality-and-social-inclusion-in-communication 
•Публічна служба без барʼєрів - https://osvita.diia.gov.ua/courses/public-service-without-barriers 

Від трону до свободи пересування: як змінювалися крісла колісні

Те, що сьогодні здається звичним засобом пересування, має довгу історію. Вона почалася багато століть тому і пройшла шлях від крісла, яке могли лише штовхати, до сучасних моделей, якими людина керує самостійно.

У VI столітті в Китаї з'явилися перші зображення пристроїв на колесах для перевезення людей, які не могли пересуватися самостійно.

У 1595 році для короля Іспанії Філіпа II створили перше задокументоване крісло на колесах. Воно було розкішним і зручним, але не давало можливості людині рухатися самостійно.

У XVII столітті німецький годинникар, який отримав травму хребта, сконструював для себе крісло з ручним приводом. Це стало справжнім проривом, адже вперше людина могла керувати ним без сторонньої допомоги.

У XVIII столітті крісла колісні почали виготовляти серійно, а згодом їх можна було навіть орендувати.

У 1932 році з'явилося легке складане крісло, яке стало основою для більшості сучасних моделей.

Сьогодні крісла колісні оснащують електроприводом, керуванням джойстиком, індивідуальним налаштуванням та сучасними технологіями, що забезпечують значно більше свободи та незалежності.