Глинськ

Село Глинськ розташований у 5,5 км на захід від Жовкви у бік Крехова . Перші письмові відомості про населений пункт сягають 1463 року. Відомо, що поселення тут існувало і раніше, ще з часів Київської Русі, і було це місто-фортеця Щекотин. На південно-західній околиці села збереглося давньоруське городище XI — XIII ст. На думку багатьох вчених це і є літописне місто Щекотов (ліс на місці городища зветься Щекотин), про яке згадується в Літописі Руському під 1242 роком:

…Почувши ж [це і] зібравши воїв своїх, Данило й Василько скоро пішли на них. І він, [Ростислав], не видержав, вибіг із Галича до [города] Щекотова, а з ним утік Артемій, єпископ галицький, та інші галичани:

Та коли Данило й Василько гналися вслід за ним, вість прийшла йому, що татари вийшли вже із землі Угорської, ідуть у землю Галицьку, і тою вістю [Ростислав] спасся, а декількох із бояр його схоплено було…

В Глинську варто зупинитися на 5 хвилин по дорозі з Жовкви до Крехова, щоб оглянути архаїчну дзвіницю оборонного типу. Про дзвіницю майже нічого не відомо. Навіть в тематичних книгах, присвячених дерев'яним храмам Львівщини, про не немає інформації. Вікіпедія датує невідому пам'ятку 18 століттям.

Поруч з дзвіницею - мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована за проектом жовківського архітектора Романа Кєнзлера:

Село Глинськ (пол. Glińsko) з присілками Черемішна, Бердиги, Завади, Зариська і Шарпанка, належало до Жовківського повіту.

В 1880 році було 1322 жителі, у тому числі 263 римо-католиків, які належали до парафії в Жовкві, 1043 греко-католики, решта євреї. Парафія греко-католицька була в селі, належала до Жовківського деканату, Перемишльської дієцезії.

В селі була копальня бурого кам'яного вугілля. Також була тут фабрика порцелянового посуду; ця фабрика виготовляла також люльки, які називались «стамбулками», та інші глиняні речі; вся ця продукція вивозилась і продавалась у Львові, по цілій Галичині, Поділлі, Буковині, Молдові та Румунії. Була тут також школа з одним вчителем та кредитна спілка робітників з копальні бурого кам'яного вугілля Фелікса Ланга. Порцеляновий посуд з фабрики в Глинську під час виставки у Відні в 1835 році був закуплений для цісарського двору.

На околиці села розташоване військове кладовище періоду Першої світової війни. На цьому кладовищі поховані вояки австро-угорської армії, серед яких були австрійці, угорці, німці і українці. Дата смерті солдатів (21 червня 1915 року) може говорити, що загинули вони під час походу австро-угорської армії на Львів з метою вибити росіян з Галичини. Розташування могил на цвинтарі теж є досить цікавим. Зліва поховані угорці – їх імена невідомі, справа німці і австрійці – практично всі ідентифіковані, а по периметру українці, імена яких теж невідомі. У 1917 році австрійці встановили меморіальний стовп, на якому чотирма мовами (німецькою, угорською, українською і польською) було написано посвяту полеглим воїнам. Напис українською мовою говорить: “Тут ми лежимо, що в лютім бою упали для красшої долі будучих поколінь. Згадайте ж, прохожі: що життє ми віддали щоб ви не зазнали наших надмірних терпінь”.